Структура за темами

  • Згорнути все Розгорнути всі

    • Кротких В.Д.

      Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

      Організація переведення університету з версії Moodle 2.7 на версію 4.1

      Протягом останніх років темпи цифрової трансформації освіти в Україні значно прискорилися. Цей процес зумовлений зокрема нагальною потребою оперативно реагувати на виклики, що виникли через повномасштабну війну в країні, тому заклади вищої освіти впроваджують інноваційні рішення для безперервного забезпечення якісних освітніх послуг. У цьому контексті LMS Moodle посідає провідне місце, надаючи викладачам та здобувачам освіти потужні можливості для ефективної підтримки освітнього процесу в екстремальних умовах [1].

      У 2024 р. в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка було ухвалене Положення про організацію цифрового навчання, яке визначає основні принципи, форми та методи цифрового навчання, а також регламентує використання цифрових інструментів в освітньому процесі, що стало важливим кроком у впровадженні модерних методик навчання та відповідності освіти сучасним вимогам. Відповідно, виникла потреба в переході на найбільш сучасну версію Moodle. Версія 2.7, яка використовувалася в університеті з 2014 року, поступово втратила актуальність та можливість повною мірою задовольнити зростаючі вимоги до якості цифрового навчання. Зокрема, Moodle 2.7 мала низку проблем і недоліків, які потребували вирішення та стали головними причинами оновлення платформи:

      • Низька продуктивність. Через велику кількість активних користувачів та навчальних дисциплін стара версія показувала низьку швидкодію, обробляючи запити занадто довго та перериваючи виконання команд. Особливо це спостерігалося в пікові години та під час сесій. Кількість звернень до технічної підтримки через неможливість, як приклад, скласти тест у визначений термін, завантажити виконане завдання або виставити оцінки, зростала. Разом з тим адміністратор мав обмежені можливості для поліпшення користувацького досвіду та швидкого усунення проблем і багів.
      • Загроза цілісності даних і системні збої. Система Moodle, незважаючи на свої переваги, технічно не розрахована на безперебійне користування цифровими курсами та здійснення навчального процесу впродовж десяти років поспіль на одному сайті, особливо за наявності тисяч курсів на платформі. В останні роки все частіше виявлялися численні системні помилки: наприклад, у деяких випадках оцінка, проставлена одному студенту, виставлялася іншій людині або система намагалася поставити її викладачу і видавала помилку; також неможливо було видалити низку старих користувачів з сайту; 
      • Мобільна сумісність. У версії 2.7 мобільна сумісність була менш розвиненою. Користувачі могли зіткнутися з проблемами відображення в мобільному браузері або недостатньою функціональністю в застосунку. Крім того, мобільний застосунок для версії 2.7 більше не підтримувався офіційно; щоб ним користуватися, учасники навчального процесу були вимушені завантажувати його за окремим посиланням з зовнішнього джерела - і навіть у такому випадку застосунок в їхньому телефоні іноді оновлювався примусово, через що користувачі втрачали можливість входити в Moodle.
      • Обмежені можливості редагування контенту. У попередній версії функціональність редактора контенту була обмеженою, що ускладнювало створення мультимедійних та інтерактивних навчальних матеріалів. Moodle 4.1 має потужніші інструменти редагування з підтримкою широкого спектру форматів та можливостей.
      • Застарілі плагіни та інтеграції. Багато плагінів та інтеграцій, доступних для Moodle 2.7, більше не підтримуються розробниками або не оновлювалися роками. Це змушувало користувачів обирати сторонні платформи для проведення деяких видів навчальних активностей, а також ускладнювало шляхи для користування інноваційними інструментами навчання в Moodle.

      Зважаючи на вищезазначені фактори, робочою групою було cформовано окреме Положення про Освітній портал університету та доручено забезпечити переведення Moodle на версію 4.1 навчальному відділу спільно з Центром інформаційних технологій. Перехід на версію 4.1 надав змогу створити більш сучасний інтерфейс для користувачів, надати розширені функції для створення й управління навчальним контентом, забезпечити покращену інтеграцію з іншими цифровими ресурсами та підвищити рівень безпеки і стабільності системи [2]. Ця ініціатива відповідає стратегічним цілям університету щодо модернізації освітнього процесу та впровадження передових технологій у навчанні.

      Переведення університету на оновлену версію системи управління навчанням Moodle 4.1 здійснювалося за планом, що складався з шести послідовних етапів. Логічна послідовність цих етапів була продиктована необхідністю забезпечити безперебійну комунікацію зі структурними підрозділами університету та надати адміністраторам можливість вчасно реагувати на виклики, що виникали в процесі міграції, без ризику втрати критично важливих даних на завершальних стадіях переходу.

      1. Перенесення облікових записів викладачів. Переведення університету на Moodle 4.1 почалося з перенесення облікових записів викладацького складу. Для цього початково була експортована база викладачів із попередньої версії Освітнього порталу в форматі CSV. Експорт здійснювався через стандартні інструменти керування сайтом в розділі "Користувачі" - "Гуртові дії з користувачами", де в якості фільтру за логіном було застосовано шаблон "tut", що є спільною частиною облікових даних усіх викладачів. Після вибору потрібних користувачів було виконано експорт у форматі Excel.

      На відміну від попередньої версії сайту, де шаблоном для логіна викладача служило буквосполучення tut та цифровий ідентифікатор, для оновленого Освітнього порталу було прийнято рішення відмовитися від старого підходу і сформувати логіни таким чином, щоб вони складались лише з англійських літер. Логін кожного викладача тепер складається з першої літери його імені (наприклад, O для Olena чи Y для Yurii) та повного прізвища, транслітерованого відповідно до чинних правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. Задля уникнення збігів логіну в однофамільців до першої літери додавалася друга літера імені або перша літера по батькові. Задля автоматизації та пришвидшення цього процесу було залучено ChatGPT 3.5 [3], для якого була розроблена кастомна інструкція. Через обмеження ефективності моделі при великому обсязі вхідних даних обробка та генерація логінів здійснювалася порційно.

      Завершальним кроком цього етапу було формування нового CSV-файлу, що містив згенеровані логіни, випадковим чином створені паролі викладачів (за допомогою макросу в Excel), а також їхні імена, по батькові та прізвища, скопійовані з експортованих даних старого порталу. Підсумкова таблиця для імпортування на оновлений портал налічувала 614 користувачів, які були успішно додані шляхом стандартного завантаження CSV-файлу через відповідний інструмент керування.

      Формат облікових записів здобувачів вищої освіти не зазнає змін в оновленому Moodle, і цей процес відбуватиметься за стандартною процедурою (експорт та імпорт CSV файлів).

      2. Відтворення структури каталогів. У попередні роки для обслуговування освітнього процесу використовувалося цілих три версії сайту, які мали різні префікси в доменній адресі. Зокрема, do.luguniv.edu.ua працював для здобувачів денної форми навчання і всієї магістратури, do1.luguniv.edu.ua - для здобувачів заочної форми навчання та аспірантів, а do2.luguniv.edu.ua - для здобувачів освіти, що навчалися у відокремлених структурних підрозділах (Кадіївський та Брянківський коледжі). Наявна дотепер система організації показала, що не є доцільною, оскільки нові користувачі часто плутали, на який сайт їм треба входити, до того ж деякі навчальні підрозділи відходили від загальних правил і, наприклад, розміщували магістрів ЗФН окремо на піддомені DO1 або, навпаки, студентів усіх форм навчання тільки на піддомені DO. Ще одним викликом було те, що викладачі технічно мали різні облікові записи на кількох субдоменах, і їм потрібно було заново авторизуватися на кожному. Тож якщо викладач забував пароль від одного сайту, то йому потрібно було відновлювати пароль на обох, адже наявність різних паролів на різних субдоменах тільки додавала плутанини.

      Зазначені проблеми створювали додаткові організаційні виклики як для тьюторів, так і для технічної підтримки Освітнього порталу, тому для запобігання плутанині та з метою підвищення ефективності організаційної роботи було прийнято рішення розмістити навчальні матеріали для всіх структурних підрозділів університету на одній платформі - du.luguniv.edu.ua, де DU є похідною абревіатурою від Digital University.

      В результаті було створено 13 категорій структурних підрозділів. Кожна категорія містить назви освітніх програм, всередині яких розташовані папки “Бакалаврат” і “Магістратура”, що відповідають освітнім рівням. Ще одним нововведенням, порівняно зі старим порталом, стала відмова від папок з номерами курсів та семестрів, що значно спростило структуру і запобігло додатковим рівням вкладеності. Натомість при додаванні дисциплін на сайт до повної назви курсу було вирішено додавати  на початку дві цифри, перша з яких позначає номер курсу (від 1 до 4), а друга - номер семестру (1 чи 2). Реалізація цього нововведення описана в третьому етапі.

      3. Створення файлів CSV зі списком курсів кожної спеціальності. Станом на 2023-2024 навчальний рік Освітній портал ЛНУ ім. Тараса Шевченка налічував більше ніж 10,5 тисяч цифрових курсів, значна частина з яких, як показав моніторинг, виявилася дублями існуючих курсів, архівними дисциплінами або помилковими курсами, які виникли як результат технічного збою через незавершене копіювання / відновлення. На підставі цього переніс освітніх компонентів з Moodle 2.7 на Moodle 4.1 було вирішено виконати ґрунтуючись на актуальних навчальних планах, затверджених навчально-науковими інститутами.

      Папки з навчальними планами є в наявності у навчального відділу, і кожний навчально-науковий інститут та спеціальність в ній має окрему Excel-таблицю, де розміщений перелік дисциплін, що викладається на певній освітній програмі.

      Для того, щоб реалізувати ідею, згідно з якою дисципліни всіх семестрів в каталозі освітньої програми розміщуються єдиним списком, без підкатегорій, було застосовано Excel-формулу, яка додає до повної назви дисципліни цифровий префікс згідно з курсом і семестром, у якому вона викладається (рис.1).

      Рис. 1 - Застосування формули для формування назв дисциплін за курсом і семестром

      Представлена формула застосовується лише один раз для таблиці, і виділений стовпчик можна скопіювати в CSV файл, який потрібен для масового завантаження курсів на Освітній портал.

      4. Масове завантаження курсів. Здійснювалося через інструмент адміністрування "Завантаження курсів", утім для коректного перенесення курсів цей етап потребував ретельної попередньої підготовки. Зокрема, важливим етапом було правильне формування коротких назв, які ідентифікують цифровий курс у системі. Оскільки вручну прописувати коротку назву для більш ніж 5 тисяч курсів не є можливим через високу трудомісткість такого процесу, було застосовано користувацьку інструкцію для ChatGPT, яка дозволяла швидко генерувати короткі назви одразу для великої кількості курсів відповідно до встановлених вимог.

      На рис. 2 показаний приклад запиту до чатботу, що містив перелік повних назв курсів та вказівки щодо бажаного формату скорочених версій. На рис. 3 зображений результат автоматичної генерації, який потім додавався у відповідну колонку CSV-файлу для подальшого імпорту.

      Рис. 2 - Запит до ChatGPT для генерації коротких назв цифрових курсів

      Рис. 3 - Результат генерації коротких назв дисциплін для завантаження в Moodle

      Таким чином, кожний цифровий курс на новому Освітньому порталі отримав унікальну коротку назву. Цей досвід показав, що використання можливостей штучного інтелекту суттєво пришвидшило та спростило процес підготовки до масового завантаження курсів, а також забезпечило дотримання уніфікованого підходу під час створення ідентифікаторів. За рахунок того, що модель штучного інтелекту діяла відповідно до попередньо заданих інструкцій та шаблонів (окрім дуже рідких випадків, коли ШІ пропускав кілька назв курсів зі списку або неправильно інтерпретував інструкцію), вдалося досягти високого рівня послідовності та узгодженості коротких назв курсів в усіх структурних підрозділах університету. Кінцевий вигляд каталогів після виконання цього етапу показаний на рис. 4.

      Рис. 4 - Категорія спеціальності після перенесення цифрових курсів відповідно до оновленої структури каталогів 

      Успішне використання такого підходу показало, що застосування ШІ можна рекомендувати з метою належної організації навчального контенту в межах єдиної системи управління навчанням та полегшення орієнтування для кінцевих користувачів - адміністраторів, менеджерів, викладачів та здобувачів освіти. Чатбот забезпечив високу точність генерації назв відповідно до заданих вимог, мінімізувавши ризик орфографічних чи логічних помилок. Таким чином, залучення ChatGPT на цьому етапі дозволило не лише заощадити зусилля, а й звести до мінімуму потенційні людські помилки, пов'язані з ручним введенням великих обсягів текстових даних.

      5. Призначення менеджерів та тьюторів в категоріях. Після того, як структура каталогів і курси були відтворені на новому порталі, наступним кроком було призначення менеджерів категорій та тьюторів, яке відбувалося відповідно до посадових обов'язків та відповідальності за певні структурні підрозділи чи освітні програми. Менеджери категорій - це, як правило, заступники з навчальної роботи або співробітники, призначені відповідальними за загальне адміністрування певної категорії (структурного підрозділу) в системі. Вони мають повноваження керувати користувачами, курсами та налаштуваннями в межах своєї категорії. Тьютори - це викладачі, відповідальні за окремі спеціальності в рамках категорії. Їхнє завдання полягає в забезпеченні актуальності переліку курсів доєднанні на курси викладачів та комунікації з викладацьким складом. Призначення відповідальних осіб відбувалося на основі актуальних списків, які є в доступі навчального відділу. У спірних випадках, коли ставилась під сумнів їх актуальність, менеджерами і тьюторами категорій призначалися ті самі користувачі, що й на старому освітньому порталі. У цілому на цей процес пішло не більше години.

      6. Відновлення курсів з резервних копій. Відповідно до рекомендацій робочої групи, відповідальність за процедуру відновлення вмісту цифрових курсів була покладена на викладачів дисциплін, до яких їх приєднали тьютори. Для забезпечення належного інформування та підготовки до даної процедури заздалегідь було здійснено розсилку на всі навчально-наукові інститути із зазначенням термінів приєднання викладачів до курсів і надано посилання на відеоінструкцію в Youtube з покроковим керівництвом щодо створення резервних копій. Згідно з інструкцією, кожен викладач мав виконати резервне копіювання свого курсу на Moodle 2.7, після чого відновити його на новій платформі Moodle 4.1 через пункт меню "Повторне використання курсу".

      Незважаючи на проведену комунікаційну роботу, слід зазначити, що потенційними ризиками даного етапу є:

      • Виникнення технічних помилок або збоїв під час копіювання та переносу контенту зі старої версії LMS Moodle через різницю між 2.7 та 4.1.

      • Несумісність окремих елементів курсу з оновленими версіями плагінів чи інструментів на новій платформі; неможливість відновити певні компоненти курсу через відсутність відповідних плагінів, які були доступні лише у попередній версії Moodle.

      • Людський фактор - неправильне виконання деяких кроків інструкції викладачами через неуважність або недостатню пристосованість до нового інтерфейсу.

      Для мінімізації ризиків та забезпечення якісного відновлення курсів передбачено постійну технічну підтримку з боку адміністраторів системи. Для забезпечення безперервного навчання та підвищення кваліфікації співробітників університету організовуються семінари та тренінги, присвячені опануванню Moodle 4. Задля зручності доступу та можливості повторного перегляду, записи таких заходів публікуються у відеоблозі EDU2DL на відеохостингу Youtube [4].

      Впродовж перших двох місяців підготовчої роботи на оновленому Освітньому порталі були виявлені такі типи запитів до технічної підтримки, які потребують подальшого аналізу та врахування при здійсненні подібних міграцій:

      1. Звернення, пов'язані з проблемами резервного копіювання курсів на Moodle 2.7, включаючи труднощі під час експорту через технічні помилки на старій версії сайту.
      2. Запити щодо налаштування нового облікового запису викладача, зміни паролю, доступу до певних розділів чи категорій на порталі відповідно до посадових обов'язків.
      3. Потреба в додатковому навчанні та консультаціях стосовно використання нових інструментів та можливостей Moodle 4.1, які відрізняються від попередньої версії. Рекомендується оперативно розробляти текстові інструкції та розміщувати їх на сайті перед тим, як почнеться підготовча робота.
      4. Запити на коригування структури категорій, курсів або налаштувань доступу у випадках, коли були виявлені неточності або потреба в оптимізації організації контенту.

      Аналіз цих запитів та виявлених проблемних ознак під час міграції університету на оновлену платформу дозволить удосконалити процедури та методи роботи, а також визначити пріоритетні напрямки для навчання користувачів і підвищення їхньої обізнаності з новими цифровими інструментами.

      Висновки. Переведення Луганського національного університету імені Тараса Шевченка з Moodle 2.7 на Moodle 4.1 стало важливим кроком у модернізації освітнього процесу та впровадженні новітніх цифрових технологій у навчанні. Цей процес був ретельно спланований і послідовно виконаний, що дозволило мінімізувати ризики та забезпечити успішну міграцію університету на нову платформу цифрового навчання.

      Під час переходу на Moodle 4.1 було використано штучний інтелект для автоматизації деяких завдань, таких як генерація коротких назв курсів та переведення логінів викладачів зі старого порталу в новий формат. Це дозволило заощадити час та ресурси, а також забезпечити високу точність даних.

      Вивчення проблем, з якими стикаються користувачі під час переходу на нову платформу, та ретельне опрацювання звернень до служби технічної підтримки дозволить виокремити ключові аспекти, на яких варто зосередити зусилля. Зокрема, таке дослідження допоможе визначити найбільш актуальні теми для додаткових процедур, спрямованих на підвищення рівня опанування персоналом та студентами новітніх цифрових інструментів, та забезпечити плавну інтеграцію нових технологій у діяльність університетської спільноти.

      Список використаних джерел

      1. MoodleDocs. MoodleDocs. URL: https://docs.moodle.org/ (date of access: 13.05.2024).
      2. New features - MoodleDocs. MoodleDocs. URL: https://docs.moodle.org/en/New_features (date of access: 14.05.2024).
      3. ChatGPT. URL: http://chatgpt.com/
      4. EDU2DL - Youtube. URL: http://www.youtube.com/@edu2dl.

    • Форум icon
      Форум обговорення доповіді
    • Форум icon
      Оголошення Форум