Структура за темами

  • Згорнути все Розгорнути всі

    • Міщук Д.О., Міщук Є.О., Балака М.М.

      Київський національний університет будівництва і архітектури

      Міждисциплінарна освіта – запорука до сталого розвитку суспільства

      Постановка проблеми. Світовий перехід до циркулярної цифрової економіки потребує спеціалістів з новими уміннями і знання. Одними з основних викликів для сучасного суспільства згідно декларацій Європейської Комісії є забезпечення енергоємного і екологічного сталого розвитку, розвиток зеленої промисловості та впровадження цифрових інновацій, які є ключовими підходами до підвищення рівня життя суспільства. Крім цього, сталий розвиток суспільства заснований на розвитку індивідуальних компетенцій, а цифрові компетенції є одними з основних та масових, які необхідні для розвитку багатьох професій на ринку праці.

      Цифровий і зелений перехід розвитку економіки також вимагає прискореного впровадження нових технологій, зокрема у високоінноваційних глибинних сферах, а це означає, що необхідна тісна співпраця між інтеграторами технологій та підприємствами, як на регіональному так і на транснаціональному рівнях.

      Активним інтегратором зелених технологій є будівельна галузь, проте її недостатня компетенція в цифрових знаннях занадто гальмує розвиток і швидке впровадження інновацій. Це пов’язано з тим, що більшість процесів в промисловості та будівництві функціонують в традиційних парадигмах, а робітники в цих сферах не завжди мають сучасні знання. Зокрема, це пов’язано зі стрімкою динамікою розвитку цифрових інновацій в останні роки. Саме тому необхідно створювати тісні взаємодії не лише між освітніми інститутами та виробництвом, але і між інтеграторами інновацій, особливо цифрових.

      Для впровадження нових технологій необхідно розвивати та створювати нові освітні програми навчання. Освіта є основною передумовою для досягнення сталого розвитку та ключовим інструментом досягнення цієї мети. Освіта має поєднувати та збалансувати чотири сфери мислення: економічну, соціальну, екологічну і технічну, а це вимагає міждисциплінарного навчання і взаємодії. Крім цього освіта повинна здійснювати передачу не лише теоретичних знань, але і формувати інноваційне мислення, як окремих осіб, так і суспільства в цілому.

      Міждисциплінарні компетенції – це основа до стабільного інноваційного розвитку. Міждисциплінарна освіта – це підхід до навчання, який передбачає поєднання знань з різних наукових галузей для розв'язання складних проблем. Цей підхід набуває все більшої популярності, оскільки він дозволяє студентам отримати глибоке розуміння проблеми, ознайомитися зі знаннями з різних дисциплін та розвивати критичне мислення.

      У той час, як освіта продовжує зосереджуватися на спеціалізованих дисциплінах, ринок праці, швидко просувається до мультидисциплінарних навичок з високим попитом на всебічно розвинених інженерів. Основна маса студентів, які закінчують інженерні факультети, досить часто не розуміє цілісного уявлення про різні інженерні перспективи і дисципліни, які входять у весь процес інженерії. Студенти з різних факультетів інженерії часто навчаються окремо, мало знайомлячись з іншими дисциплінами. Незважаючи на те, що студенти програмісти зазвичай знають про роль інженерних дисциплін у будівельній індустрії, вони часто не працюють разом з інженерами механіками і будівельниками та, як правило, проектують і розвивають свої ідеї відсторонено. Ця невідомість, у свою чергу, призводить до відсутності впливу, а отже, зменшує можливість для перетину розумів і дисциплін, які часто необхідні для інновацій. Крім того, студенти іноді стикаються з труднощами після закінчення навчання, коли вони опиняються в робочому середовищі, яке вимагає від них роботи в командах з кількох дисциплін.

      Мета даної статті полягає в обґрунтуванні міждисциплінарної програми магістерської підготовки фахівців в будівельній галузі та застосуванню системи Moodle для її впровадження.

      Виклад основного матеріалу. Міждисциплінарна програма магістерської підготовки фахівців в будівельній галузі повинна формувати  у студентів глибокі знання з різних дисциплін, таких як будівництво, архітектура, інженерія, менеджмент, зелена економіка та інші. Така програма повинна допомогти студентам зрозуміти взаємозв'язки між різними аспектами будівельної галузі та розробляти інноваційні рішення. Основним завданням міждисциплінарної програми повинно бути розвиток критичного мислення та творчий підхід до розв'язання проблем. Важливою проблемою при цьому в міждисциплінарній освіті є складність співпраці зі спеціалістами різних дисциплін, врахування різних підходів до розв'язання проблем та пошук інноваційних рішень в обмеженому часовому просторі.

      Одним із видів розвитку міждисциплінарного підходу в навчанні є STEM освіта. Згідно зі сформованою загальною думкою, вважається, що розвиток STEM-освіти бажано реалізовувати на початкових рівнях освіти, тобто в початкові та середній школах. Згідно власного досвіду авторів даного дослідження, навчання здобувачів освіти на бакалаврському рівні необхідно присвячувати для формування якісних фахових компетенцій, причому найкраще якщо це будуть досить спеціальні якісні фахові знання. Розпорошення власної уваги здобувачів на вивченні великої кількості різної інформації лише знижуватиме рівень та якість знань у майбутньому, якщо не буде сформовано міцна методологічна основа знань у здобувача освіти. Магістерський рівень освіти найкраще підходить для формування міждисциплінарних підходів.

      Схема формування професійних компетенцій повинна формуватися з трьох основних блоків (рис. 1.). 

      image.png

      Рис. 1. Загальна структура формування компетенцій здобувача освіти

      Загальні структурні компетенції повинні формуватися в контексті загальних навичок спільно із сусідніми спеціальностями. Зокрема, пропонується здійснювати навчання здобувачів освіти різних наукових напрямів, які працюють над вирішення однієї спільної проблеми, що сформована у загальному виді. Аналіз проблематики та запропонування шляхів вирішення пропонується формувати спільно зі здобувачами освіти різних наукових напрямів. Цифрові навички на даному рівні повинні відображати організаційно-презентативну здібність, а поєднання технічних та організаційних рішень є перевагою. 

      Функціональні компетенції передбачають формування спеціальних фахових умінь окремо для кожної групи здобувачів. При цьому можуть бути, як комбіновані групи з різними навиками і вміннями, так і селективні групи за окремими напрямками та спеціальностями, які вивчатимуть проблематику значно детальніше за обраною тематикою. Цифрові навички на даному рівні повинні відображати технічні вміння реалізації проекту. 

      Когнітивні компетенції повинні надавати здобувачеві навики з осмислення отриманого результату навчання від двох попередніх рівнів та аналізу отриманих результатів. Така активність потребує розвитку мережі майданчиків взаємодії закладів освіти і підприємств, на основі чого можливо створення інкубаторів для спільних стартапів.

      Система Moodle може бути впроваджена для формування індивідуальних траєкторій здобувачів освіти на основі міждисциплінарного підходу. Для прикладу, в Київському національному університеті будівництва і архітектури працює сайт https://org2.knuba.edu.ua/ на основі Moodle. Формування індивідуальних траєкторій покладено на гарантів освітніх програм, яким в системі Moodle надано можливість формувати навчальні курси для заданого рівня освіти (див. рис. 2) [4, 5].

        

      Рис. 2. Сторінка на платформі Moodle з переліком освітніх програм для освітнього рівня "магістр"

      На рис. 3 показано сторінку субкурсів, сформованих гарантом освітньої програми на платформі Moodle освітнього сайту університету для освітньої програми 133 "Галузеве машинобудування". При цьому гарант формує набір обов'язкових освітніх компонент, а здобувачі формують власну індивідуальну освітню траєкторію із вибіркових освітніх компонентів, що представлені в загальному переліку.

      Рис. 3. Сторінка на платформі Moodle з переліком обов'язкових освітніх компонент

      Список використаних джерел

      1. Бистрова Ю.В. Інноваційні методи навчання у вищій школі України / Ю.В. Бистрова // Право та інноваційне суспільство. – №1 (4). – 2015. – С. 27-33. 
      2. Сипченко В., Климова В. Управління інноваційними процесами у закладах вищої освіти / В. Сипченко, В. Климова // Гуманізація навчально-виховного процесу. – №4 (96). – 2018. – С. 139-154.
      3. Шаркунова, В.В. Соціальне управління та концепції педагогічного менеджменту в загальноосвітніх закладах (автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01) / В.В. Шаркунова. - Київ, 1998. - 170 с.
      4. Міщук Д. О., Балака М. М., Рашківський В. П. Досвід дистанційного навчання студентів CAD-системам. MoodleMoot Ukraine 2020. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle: матеріали 8-ї Міжнар. наук.-практ. конф., 22–23 трав. 2020 р. К.: КНУБА, ІІТЗН НАПН України, 2020. URL: https://2020.moodlemoot.in.ua/course/view.php?id=25.
      5. Делембовський М. М., Балака М. М., Пристайло М. О., Дьяченко О. С. Розробка та впровадження сучасних методів організації освітнього процесу у закладах вищої освіти . MoodleMoot Ukraine 2023. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle: матеріали 9-ї Міжнар. наук.-практ. конф., 26 трав. 2023 р. К.: КНУБА, ІІТЗН НАПН України, 2023. URL: https://2023.moodlemoot.in.ua/course/view.php?id=9.

    • Форум icon
      Форум обговорення доповіді
    • Форум icon
      Оголошення Форум